санітарний

-а, -е.

1) Стос. до санітарії, пов'язаний із санітарією. || Здійснюваний відповідно до вимог санітарії. || Який виконує обов'язки, пов'язані з санітарією.

••

Саніта́рна обро́бка — а) миття людей з одночасною дезінфекцією (дезінсекцією) їхньої білизни, одягу, житла та транспортних засобів; б) заходи щодо видалення з поверхні тіла людини біологічних засобів ураження, радіоактивних або отруюючих речовин.

Саніта́рна осві́та — система поширення медичних і санітарно-гігієнічних правил, підвищення санітарної культури у широких мас населення.

Саніта́рна очи́стка — система заходів щодо збирання, зберігання та знешкодження відходів.

Саніта́рна те́хніка — а) загальна назва ряду розділів техніки (система водопроводів, каналізації тощо), які стосуються питань санітарного благоустрою житлових і громадсько-комунальних приміщень, підприємств, міст і т. ін.; б) сукупність технічних засобів, які забезпечують санітарний благоустрій.

Саніта́рне число́ — відношення кількості азоту гумусу до всієї кількості органічного азоту в пробі ґрунту.

Саніта́рний ву́зол — а) див. ву́зол; б) сукупність будов або приміщень, признач. для здійснення санітарно-гігієнічних заходів (лазня, пральня, туалет і т. ін.).

2) Пов'язаний із медичним обслуговуванням, із медичною службою в армії. || Признач. для медичного обслуговування в армії під час воєнних дій.

••

Саніта́рна маши́на ; Саніта́рний по́їзд — транспорт, що його використовують для перевезення поранених і надання їм медичної допомоги.

Саніта́рна части́на — окрема військова одиниця медичної служби у складі військових з'єднань.

Саніта́рний інстру́ктор — особа молодшого медичного складу в армії, що здійснює контроль за санітарним станом роти і надає першу медичну допомогу.

Саніта́рний лі́кар — фахівець, що отримав закінчену вищу медичну освіту санітарно-гігієнічного профілю.